У світле свято Воскресіння Христового, бійці 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади приймали вітання від своїх рідних і близьких (дистанційно), побратимів, командирів та священників.
Військові капелани приїхали в зону бойових дій, щоб освятити паски, і хоча теперішній Великдень бійці відзначають далеко від своїх сімей, а в ролі лозових кошиків часто виступають захисні шоломи, свято від цього не є меншим.
Після хвилини мовчання за полеглими воїнами капелани виголосили святкові проповіді, помолилися й провели обряд освячення пасок.
– Бажаю перебувати вам із Христом – і тут, і у вічності, – наголосив у своїй проповіді капелан 128 ОГШБр Руслан. – Дякую, що жертвуєте собою заради інших. Господь дає нам повне право бути месниками у гніві, тому ми робимо велику справу, боронячи Україну від орди. Молюся, щоб Божий дух був завжди зі 128 гірсько-штурмовою бригадою, з кожним її бійцем. Вічна пам'ять воїнам, що віддали за Україну життя…
– Обставини складаються так, що бійці відзначають Великдень далеко від своїх рідних, багато хто вже втретє, – зазначив отець Андрій. – Це непросто, але подякуймо Господу за те, що ми живі, і згадаймо тих, кого серед нас немає… Пам’ятаймо, що паска – це не тільки крашанки, писанки і те, що в кошику, паска – це насамперед Христос, символ воскресіння Ісуса, перемога над смертю, над гріхом, над дияволом. І цей символізм співзвучний із тим, що роблять воїни 128 гірсько-штурмової бригади, всі захисники України…
Цьогорічне освячення пасок відбувається з мінімальною кількістю особового складу. Однак, незважаючи на такі воєнно-польові «родзинки», кожен боєць «Закарпатського легіону» отримав шматок смачної паски та інші традиційні великодні страви, які доставили на передову тилові підрозділи бригади, волонтери, рідні та близькі. А своєрідними прикрасами свята стали Великодні малюнки та сувеніри, виготовлені школярами із Закарпаття та інших регіонів України.
